MENU
50 anni del Cammino Neocatecumenale

50 років неокатехуменальної дороги

Теологічно-катехитичний синтез серед найбідніших

Неокатехуменальна дорога народилась в 1964 році в бараках Паломерас-Альтас, в Мадриді (Іспанія). Середовище барак складалося з найбільш деградованих верств суспільства: циган, переважно неграмотних, бомжів, злодіїв, повій, молодих правопорушників, іммігрантів тощо. У цьому середовищі проросло насіння Неокатехуменальної Дороги. Серед бідних і маргіналізованих, які прийняли звіщення Христа померлого і воскреслого, Святий Дух дає початок процесу християнської ініціації за зразком катехуменату первісної Церкви.

На початку 1960-х, Франциск Хосе Гомес Аргуелло (Kiko), іспанський художник, Національна премія живопису в 1959 році, після екзистенціальної кризи, побачив у стражданнях невинних таємницю розп’ятого Христа, присутнього в останніх цієї землі. Цей досвід змусив його відмовитися від усього і йдучи слідами Шарля де Фуко, пішов жити серед цих бідних людей в Паломерас-Альтас. У цій ситуації він отримує натхнення від Діви Марії: «Потрібно робити християнські спільноти подібними до Святої сім’ї з Назарету, котрі житимуть у смиренні, простоті та прославленні. Де інший – Христос».

Кармен Ернандес, також іспанка з вищою освітою у галузі хімії, отримала першу богословську освіту в Інституті місіонерів Ісуса Христа, закінчивши богослів’я в домініканців у Валенсії, відкривши Другий Ватиканський собор через літургіста, Монсеньора Педро Фарнеса Шерер.

Після двох років перебування в Ізраїлі, в контакті з живими традиціями єврейського народу і місцями Святої Землі, вона повернувся в Мадрид з надією на формування місіонерської групи для євангелізації шахтарів Оруро (Болівія) завдяки тодішньому архієпископу Ла-Пасу, Хорхе Манріке Уртадо. Через свою сестру вона знайомиться з Кіко Аргуелло в бараках в Паломерас, вона будує хижу, притулину до стіни заводу і починає співпрацювати з Кіко.

Перша спільнота в бараках Паломерас в Мадриді

Творчий характер Кіко, його екзистенціальний досвід, підготовка як катехита в русі Курсильо і євангелізаційний порив Кармен, її богословська освіта, знання Пасхальної таємниці і оновлення Другого Ватиканського Собору в поєднанні з середовищем найбідніших цієї землі, стали лабораторією, де реалізувався керигматично богословсько-катехитичний синтез, який є основою процесу євангелізації дорослих, в чому полягає Неокатехуменальна дорога. Так народилася перша спільнота, заснована на тринозі: Слово Боже-Літургія-Спільнота, що веде до братерської єдності і до зрілої віри.

Цей новий катехитичний досвід, народжений у процесі оновлення Другого Ватиканського Собору, був прийнятий тодішнім архієпископом Мадриду Казиміром Морсільйо, який закликав ініціаторів Дороги поширювати її в парафіях, які її проситимуть. Досвід поступово поширився в дієцезії Мадриду, в Заморі та в інших іспанських дієцезіях.

Дорога, плід Другого Ватиканського Собору

У 1974 році Папа Павло VI на аудієнції з першими неокатехуменальними спільнотами визнає Дорогу плодом Другого Ватиканського Собору: «Ось плоди Собору! Ви робите після хрищення те, що первісна Церква робила перед: перед або після це річ другорядна. Справа в тому, що ви прагнете до автентичності, повноти, узгодженості, щирості християнського життя. І це дуже велика заслуга, яка надзвичайно заспокоює нас (…) Скільки радощів і надії ви даєте нам своєю присутністю і своєю діяльністю! ».

Наступні понтифики сприяли і визнавали Дорогу, як плід і натхнення від Святого Духа на допомогу Церкви. Павло VI, а також Йоан Павло I, який, як Патріарх Венеції, прийняв Кіко і Кармен, щоб розпочати дорогу в дієцезії. Йоан Павло ІІ сприяв, зміцнював і допомагав розвитку цього християнського втаємничення дорослих, заохочуючи нові місіонерські дійсності, такі як сім’ї в місії і створення дієцезіально місійних семінарій Редемпторіс Матер.

У 1990 році Йоан Павло ІІ писав у своєму посланнях він ще раз і ще раз, підкреслював сутність і природу цієї еклезіальної дійсності: «Я визнаю неокатехуменальну дорогу як ітенирарій католицької формації, що діє для суспільства і для сучасності», і «Я сподіваюся, що брати в єпископаті оцінять і допоможуть – разом із своїми пресвітерами – цьому ділу нової євангелізації ».

Перші місіонерські плоди з Іоанном Павлом II

Почавши поширювати Неокатехуменальну дорогу як ітенирарій католицького формайії і дозрівання у вірі, з’являються перші плоди і харизми євангелізації цієї церковної дійсності. У 1986 році Йоан Павло ІІ з радістю приймає і сприяє народженню першої семінарії Редемпторіс Матер в Римі.

З ювілею Молоді 1984 року та першого Всесвітнього дня молоді (СДМ), скликаного Йоанном Павлом II у 1986 році, тисячі молодих людей з Неокатехуменальної дороги супроводжували Святішого Отця в цих подіях. Відтоді, у кожному СДМ, відповідальні за Дорогу проводять зустріч покликань у наступні дні, коли сотні хлопців висловлюють свою готовність до священства і дівчата на богопосвячене життя.

У 1988 році в італійському місті Порто-Сан-Джорджо Святий Йоанн Павло II відправив перші 100 сімей на місію до різних частин світу.

З 1997 року Йоан Павло ІІ є промоутором Статутів Неокатехуменальної Дороги .

Затвердження Статуту Бенедиктом XVI

Бенедикт XVI також супроводжував, підтримував і заохочував місіонерську експансію Дороги. У 2008 році, під час свого понтифікату, Статут був остаточно затверджений Папською Радою для Мирян. Зі свого боку, Конгрегація доктрини віри дала своє доктринальне схвалення Катехитичного Директорія в 2010 році.

Новий імпульс від папи Франциско

«Я дякую Господу за радість вашої віри і за запал вашого християнського свідчення, слава Богу! (…) Дякую вам за все, що ви робите в Церкві і в світі», – сказав Папа Франциск 2014 року на першій аудієнції з ініціаторами та учасниками Дороги.

Нинішній папа декілька разів посилав місіонерські сім’ї, пресвітерів і нову міссіо Ад Гентес до дехристиянізованих районів світу. 6 березня 2015 року, на іншій аудієнції з Дорогою, він привітав ініціаторів та учасників Дороги: «Вітаю ініціаторів Неокатехуменальної Дороги, Кіко Аргуелло та Кармен Ернандес, з отцем Маріо Пецці: я також висловлюю їм свою вдячність і заохочення до всього, що вони роблять на благо Церкви через Дорогу. Я завжди кажу, що Неокатехуменальна Дорога робить велике добро для Церкви!

Дорога сьогодні

Кармен Ернандес, котра була ініціатором Дороги, разом з Кіко Аргуелло -19 липня 2016 року, помирає та є похована у семінарії Редемпторіс Матер в Мадриді. Міжнародна екіпа стає неповною, і на прохання Святого Престолу – відповідно до того, що каже Статут Неокатехуменальної Дороги – іспанка Марія Асенсіон Ромеро, що мандревада в Росії протягом 25 років, стає членом міжнародної екіпи.

Неокатехуменальна Дорога є служінням єпископам і настоятелям, як ітенирарій до відкриття хрещення та постійної формації віри, і пропонується вірним, які бажають відродити у своєму житті багатство християнської ініціації.

Дорога – перебіг якої проходить в парафіях, в невеликих спільнотах, що складаються з людей різного віку і соціальних умов – поступово приводить вірних до близькості з Ісусом Христом і перетворює їх на активних суб’єктів у Церкві і на достовірних свідків Доброї Новини. Дорога – це інструмент для християнської ініціації дорослих, які готуються прийняти хрещення.

В даний час Неокатехуменальна Дорога присутня у 134 країнах, на всіх п’яти континентах, з 21 300 спільнотами в 6 270 парафіями, з 1668 сім’ями на місії, з яких 216 є місіо Ад Гентес в дехристиянізованих місцях на всіх п’яти континентах, та з 120 Дієцезіііалььних Місійних семінарій.

PAGE TOP